Дуже стислий переказ повісті І.Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я» (Сочинения на Украинском языке)

Повість І.Нечуя-Левицького розказує про родину Кайдашів.Омелько та Маруся живуть зі своїми двома синами Карпом та Лавріном у селі Семигори.Парубки вже замислюються про одруження і обговорюють місцевих дівчат.Лаврін хоче собі добру,тендітну дівчину,а Карпо-щоб була "робоча та проворна і мала серце з перцем".Через деякий час,Карпом одружується на Мотрі-дівчині з таким характером,з яким він і хотів.Спочатку все було досить гарно:до дівчини всі відносилися добре і ввічливо,але незабаром,Кайдашиха невзлюбила невістку і почала їй у всьому дорікати.Мотря терпіла таке ставлення недовго,і через деякий час почала давати свекрусі відсіч.У хаті весь час чути сварки і бійки.Незабаром,Лаврін теж знаходить собі дружину-Мелашку-яка також відповідала йому,адже була дуже милу,з гарної родини і з добрим серцем.Кайдишисі не сподобалася і друга невістка,і вона почала принижувати і лаяти і її також.Мотря,бачачи,що дівчина не може за себе постояти,теж починає сваритися з нею.Мелашка,не витримуючи щоденних принижень,тікає на Прощення до своїх батьків у Київ.Після цього, Кайдашиха справді затривожилася і разом з Лавріном поїхала до Київа,щоб попросити вибачення і повернути її до родини.Мелашка вибачає її,і повертається до Семигор.Але перемир'я тривало не довго, Кайдашиха знову почала конфліктувати з нею,і вже тоді Мелашка стає такою ж злою і черствою,як і всі інші члени родини.Сварки тривають між усіма родичами з найменшого приводу.Раптом,стає відомо про смерть Омелька Кайдаша,який,повертаючись уночі додому, впав у річку і втопився.Але як з'ясувалося,це був тільки тільки початок,і біди на цьому не скінчилися.Обидві родини-Карпа та Лавріна-жили окремо у своїх будинках.І раптом,точно посередині їх територій виросла груша.Звісно,через неї знову виник конфлікт між родинами,а особливо між Марусею та Мотрею.Коли вирішити проблему і домовитися не вдалося за допомогою слів,між свекрухою та невісткою почалася бійка,в результаті якої старуха лишилася ока.Прологом після повісті стало те,що ця злощасна груша,через яку і відбувся весь "сир-бор",в результаті всохла.Цим автор хотів сказати,що,можливо,сварки а родині Кайдашів затихли назавжди.