Які причини внутрішнього розладу? (Сочинения на Украинском языке)

Але іноді в людській душі трапляється розлад, який може привести до конфлікту з самим собою. Це відбувається через те, що часом люди живуть не тим життям, про яку мріяли або хотіли б жити.

Не рідко людині доводиться звикати до нових обставин, намагатися відпустити колишні умови життя. Причиною цього можуть бути зовнішні обставини. Багато вітчизняних авторів і поетів розмірковували над причинами розладу в душі людей.

Для підтвердження своєї точки зору я хочу навести приклад з твору російського драматурга, Олександра Миколайовича Островського"Гроза". Головна героїня Катерина служить яскравим прикладом людини з неспокійною душею. Автор описує як дівчині було складно жити в будинку Кабанових зі своїм чоловіком, терпіти їх Приниження, так як до заміжжя вона була вільна і безтурботна. Катерина намагалася змиритися з новими правилами, полюбити свого законного чоловіка Тихона, хоч і розуміла, що це неможливо.

Так Островський підведення нас до думки, що всі дії і спроби героїні налагодити свій новий спосіб життя суперечили істинним бажанням, що і призвело дівчину до загибелі.

Також прикладом важкого розладу в душі служить герой роману Федора Михайловича Достоєвського"Злочин і кара". Родіон Раскольников-молода людина вічно занурений в свої думки і роздуми, не помічаючи навколишнього. Автор описує, що його стан був дуже хворобливий, він не міг визначитися з вибором: вбити людину заради допомоги слабким або залишитися при своїх принципах, не переступивши через себе. Достоєвський підкреслює, що життя старої нікчемна і її гроші можуть допомогти іншим, тому Раскольников все ж пішов на злочин. Але досягнувши мети, він не був спокійний. Так під час прочитання твору можна було помітити, що автор хоче донести до читача як Родіон Раскольников страждав від болісного вибору між нелюдяністю і власною совістю, тобто від внутрішнього розладу, який не дає герою насолодитися і зрозуміти життя.

Таким чином, можна зробити висновок, що причиною розладу в людській душі є невдоволення людини його власними діями, зовнішніми обставинами і існуванням в цілому. Вищеописані приклади є показником того, наскільки небезпечно нестабільний моральний стан людини і які якості і риси характеру може породити.